Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

 Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;

 

Стартувала щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

 

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства, стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

5 фактів, які треба знати про домашнє насильство:

• ПОЗА ЗАКОНОМ УСЕ, ЩО ПРИНИЖУЄ ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ: Насильство може бути як фізичним , так і психологічним, економічним чи сексуальним. Це не тільки побої та мордування. Словесні образи, залякування, умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, примушування до статевого контакту тощо – є насильством. Погрози вчинення таких дій також є насильством.
• КРИВДНИКОМ МОЖЕ БУТИ НЕ ЛИШЕ ЧОЛОВІК: Кривдником може бути чоловік/дружина, колишній чоловік/дружина, мати/батько одного з членів подружжя, брат/сестра, інший родич, інша особа, яка пов’язана спільним побутом чи спільним проживанням.
• ДІТИ СТРАЖДАЮТЬ НАЙБІЛЬШЕ: Дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, уже постраждала від нього. Так само дитина не повинна страждати від словесних образ, приниження її гідності, стусанів, штовхань, шмагань. Ніколи не можна замовчувати насильство щодо дітей чи «заради дітей».
• ВИПРАВДАНЬ НЕМАЄ І НЕ МОЖЕ БУТИ: Насильство – це злочин, якому немає виправдання. Держава забезпечує дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків. З 2019 року запровадилася кримінальна відповідальність за домашнє насильство.
• ПРАВОВА ДОПОМОГА ПОРУЧ: Постраждалі від домашнього насильства можуть безоплатно отримати усі види правових послуг. Говорити про насильство – не соромно, це єдиний шлях його подолати, намагання «потерпіти і перечекати» переважно тільки погіршить ситуацію.

 Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства

• викличте поліцію за номером 102
• зателефонуйте на Національну «гарячу лінію» за номером телефону: 0 800 500 335 або з мобільного 116 123
• якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції
• зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації
• якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітейБезкоштовні телефонні «Гарячі лінії»:
  • Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда – Україна» 0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного). Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники;
  • Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога) 116-123 (цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів), 0-800-500-225 та 116-111;
  • Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба (044) 255-64-50;
  • Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги - Зателефонувавши зa номером 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги: інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями; безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах; правові консультації;  зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв'язку.

Сонце світить всім однаково

 

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.

 

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_503) .

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Різноманіття – це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні. Але толерантність спроможна розряджати потенційні конфлікти.

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.

Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

 

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Як говориться в чудовій рекламі «Ініціативи розмаїття» - «у нас більше спільного, ніж ви думаєте». Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігання своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

        У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності та з метою формування у читачів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов бібліотека підготувала виставку літератури «Будь толерантним».

Опитування „Наскільки Ви толерантні?”

https://forms.gle/JgAfbzt4Nmy8xbXTA