Виховання дітей наповнює життя батьків змістом, але водночас часто їх засмучує. Батьки роблять усе можливе, щоб правильно виховувати своїх дітей: використовують різні педагогічні методи, читають книги, присвячені вихованню дітей, спілкуються один з одним тощо. Але врешті-решт доходять висновку, що ключ до гармонійних взаємин із дитиною простий: що міцніші стосунки дітей і батьків, то легшим є виховний процес.
Отже, як зміцнити взаємини між батьками й дітьми? Спробуймо з’ясувати.
Сутність взаємин дітей і батьків
Міцні взаємини дітей і батьків сприяють фізичному, емоційному та соціальному розвитку молодого покоління. Це унікальний зв'язок, який відчувають усі батьки й діти і який дає їм ні з чим незрівнянну насолоду. Тому молодші й старші члени родини намагаються розвивати цей зв'язок упродовж життя.
Такі взаємини формують особистість дитини, закладають основи її вибору й поведінки в різних ситуаціях. Дослідження свідчать, що здорові взаємини між батьками й дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері.
У чому важливість позитивних взаємин між батьками й дітьми?
У батьків, які виховують дітей із любов’ю, виростають діти, здатні любити. Ваші стосунки з дітьми та ступінь вашої прихильності до них впливають на майбутнє дитини, її соціальне, фізичне та психічне здоров'я.
Розгляньмо переваги гармонійних взаємин дітей і батьків:
- маленькі діти, які відчувають здорову й міцну прихильність до своїх батьків, мають великі шанси на щасливі та глибокі стосунки в дорослому житті;
- дитина, яка має здорові взаємини зі своїми батьками, навчається регулювати свої емоції в складних ситуаціях;
- зв'язок із батьками сприяє розумовому, мовному та емоційному розвитку дитини;
- взаємини з батьками формують у дитини оптимістичну та впевнену соціальну поведінку;
- участь батьків у повсякденному житті дитини сприяє поліпшенню її успішності в школі й розвитку навчальних навичок;
- безпечна прихильність дитини до батьків є запорукою розвитку її соціальної, емоційної та пізнавальної сфер. Діти також розвивають навички вирішення життєвих завдань.
Зв'язок між батьками й дітьми повинен бути не тільки сильним, а й гнучким, тому що не можна поводитися з десятирічною дитиною, як і з трирічною.
Взаємини між батьками й дітьми в різному віці
Виховання дітей – це безперервний процес, який приховує для батьків багато радощів і труднощів. У кожному віці взаємини батьків і дітей мають свої особливості.
Дитинство – взаємини, засновані на теплоті й безпеці
Перші півроку життя немовлята здебільшого їдять, сплять і плачуть, а батьки годують, беруть їх на руки і міняють їм підгузки. Така взаємодія формує очікування батьків і дітей один від одного.
Коли дитина голодна, вона починає вередувати. Під час годування її потреба задовольняється, і вона щаслива. Батьки також відчувають щастя, бо змогли задовольнити потреби дитини.
Коли батьки люблять дитину й доглядають її, тобто виконують свою основну функцію у її вихованні, то формують із нею чіткі й унікальні взаємини. У такому випадку до однорічного віку в дитини зазвичай формується міцна прихильність до батьків.
1–3 роки: перший соціальний досвід
Коли дитина починає ходити, батьки вчать її правильної поведінки, пояснюють їй, що добре, а що погано, заохочують її гарну поведінку. Батьки допомагають дитині соціалізуватися й готують до дитячого садка й життя в суспільстві.
Дошкільний вік: визначення стилю виховання
Коли дитина досягає дошкільного віку, батьки застосовують різні стилі виховання, при цьому один зі стилів стає основним. Однак у реальному житті батьки не можуть використовувати постійно один і той же стиль, їм необхідно задіяти різні стратегії й комбінувати їх. Взаємини батьків і дітей у цьому віці визначаються обраним стилем виховання.
Дослідження свідчать, як почуваються діти, батьки котрих дотримуються різних стилів виховання:
- діти демократичних батьків упевнені в собі, щасливі й цілеспрямовані;
- діти авторитарних батьків нещасні, невпевнені, схильні до страхів;
- діти ліберальних батьків не мають достатньо розвинених соціальних навичок, безвідповідальні, погано дають раду своїм емоціям;
- діти індиферентних батьків мають більше проблем із поведінкою й емоціями, ніж решта однолітків.
Шкільний вік: пізнання навколишнього світу
Ідучи в школу, дитина переносить свою увагу із сім'ї на однолітків, але це не впливає на динаміку взаємин між батьками й дітьми. Навички дитини в соціальній і пізнавальній сферах розвиваються, вона здобуває новий соціальний досвід за межами сім'ї.
У цей період комунікація між батьками й дітьми зазвичай має двосторонній характер. Дитина повідомляє батькам про свої потреби й показує, що їй подобається або ні. Односторонній або двосторонній характер взаємодії визначається стилем виховання, що його використовують батьки.
Батьки зазвичай дотримуються того ж стилю виховання, що й у дошкільному віці. З‘ясуймо, як той чи інший стиль виховання впливає на дитину шкільного віку:
- демократичний стиль виховання сприяє розвитку в дітей соціальних навичок і високої самооцінки;
- авторитарний стиль призводить до низької самооцінки дитини, недостатньої розвиненості в неї соціальних навичок, спричиняє агресивність;
- ліберальний стиль формує в дітей імпульсивність, агресивність і безвідповідальність.
Підлітковий період: повага до особистого простору дитини
Підлітковий вік – бурхливий період, упродовж якого дитина переживає значні фізичні і психічні зміни. Батьки повинні розуміти потреби своєї дитини, підтримувати її, давати їй свободу дій, не вдаючись до надмірного контролю.
Любов і прийняття батьками, позитивний підхід у вихованні – це найбільш ефективний спосіб виховання підлітків.
Дорослий вік: спілкування на рівних
Дорослий період життя – це час, коли батьки й діти починають спілкуватися на рівних і можуть покладатися один на одного. Іноді дорослим дітям важко знайти баланс між взаєминами із власною сім'єю й батьками. Це може викликати в них сильний стрес. Однак більшість дорослих дітей підтримує здорові взаємини зі своїми батьками.
